Я, Анна Олександрівна Апельт-Матвейчук народилася у м. Маріуполь в 1984 році. У 2004 р. здобула освіту молодшого спеціаліста в ДДХУ, у 2015 р. закінчила ХДАДМ за спеціальністю художник живописець. Працювала дизайнером меблів та інтер’єрів, з 2007 року працюю в Драматичному театрі з початку художником декоратором, згодом художником-сценографом, та художником по костюмах.
          З 2007 р. приймаю участь у виставках живопису у м. Маріуполь, також у всеукраїнських та міжнародних в містах України. Була учасником пленера в Іспанії та міжнародного пленера в Литві. У 2017р. та 2018р. приймаю участь у школі сценографіі та стаю членом в театральній спілці діячів України. Одружена та маю двох синів.
          У спадок від мого тата мені дісталося жага до малювання, і бачення красоти. Скільки себе пам’ятаю стільки і малюю не обмежуючи себе у техніках, або віяннях, бо художник гадаю повинен бути не обмежений в своїй лексиці. Люблю коли до мене приходить робота, яку я не вмію робити це виклик навчитися новому…
           Мистецтво, на мою думку повинно дарувати любов, світло. Саме мистецтво-діюче є фундаментом суспільства.


          
         
         
Концепція робіт проекту «Пост-Мост» Апельт-Матвейчук А.О.
Спочатку скажу, що для мене тема індустрії в моєму рідному місті дуже
важка. Ще навчаючись у Художньому училище я не змогла відверто подивитися
правді у очі… Але зараз коли життєвий досвід мене налаштував на відверту
бесіду з собою та з вимовами мого життя я зрозуміла потребу в цій роботі.
Знайти баланс у відвертій розмові, перевагу пріоритетів лексикою живопису.
Дуже люблю своє місто, центр, море та людей. Я частина його та приймаю ці
умови, але намагаюся теж вкласти лепту любові для його розвитку на краще.
Форма пространства моєї роботи це великий квадрат який географічно
асоціюється у мене з пространством міста, він складається з 9ти маленьких
картин 1) «Вітрила»,2) « Фільтр», 3) «Місто Марії», 4) «Човен», 5) «Мост», 6) «
Маріуполь», 7) « Сон човна», 8) «Облако», 9) «Сходи», які відображають саме
відчуття напруженості географічно-емоційно. Кожне полотно має свою назву,
але «Сон човна» загальна назва.
Чому квадрат? Саме чуттєвість дає мені цю форму, а також техніку
експресіонізм та колір. Я намагалася поєднати казку з реальністю, також
сказати правду, бо вважаю, що уникнення правди є фальш. Мій погляд на моє
місто мабуть мене саму дуже здивував.
Anna Apelt
Published:

Anna Apelt

Published: