Магічні історії
Magic stories
Серія малюнків про дива , що живуть з нами поруч, в наших
мандрах, в наших оселях, в серцях близьких людей ...
Це фермер, але дуже дивний. Він працює в ночі, тому що більше всього на світі любить зоряне небо. А замість волосся у нього на голові живе солодка вата, яка вдень спить а вночі прокидаеться. Насправді в тих краях ніхто ніколи не чув про таке смакочудо як солодка вата, тому ніхто не дивуеться його зачісці. Доки фермер пораеться у полі солодка вата слідкує за зірками і розповідає йому, що бачить. Вони разом живуть за місячним календарем .
Якось восени після сильного вітру до них у поле залетіла Дівчинка ліпашка і плюхнулась прямо серед недавно викошених рослин...
Якось восени після сильного вітру до них у поле залетіла Дівчинка ліпашка і плюхнулась прямо серед недавно викошених рослин...
Дівчинка годівничка.
Вона годує птахів, придивляється за ними піклується і турбується.
Вона годує птахів, придивляється за ними піклується і турбується.
Дівчинка годівничка дуже любить птахів, та й сама має крила. Птахи її люблять, вони її знають. Іноді вона літає із ними, коли є час, але його не багато, адже так багато у світі голодних, наляканих, поранених і нужденних птах і пташенят, що не мають іжі, крову, захисту. Як настає біда усі летять до неї. Бо вона – добро до інших, що живе у нас всередині.
У мандрах по життю, настає час коли необхідно перепочити.
Нас настигає втома, і ми шукаемо зручне, затишне місце щоб відпочити і набратися сил.
Коли місце знайдене, хочеться зкинути з себе усі важкі речі, що несемо з собою, багато речей, корисні і не дуже. Без деяких наші мандри перетворяться у важкі випробування, а деякі перетворюють наші мандри у важке випробування. Втома, усе що ми несемо з собою робить більш важким. Коли речі зкинуті, у нас наче виростають крила, і ми відчуваемо радістне полегшення на якийсь час.
Дивно але після відпочинку, як сили відновляться, всі наші речі нам знов потрібні і ми радісно навалюємо їх на себе. Сповнені нових сил і натхненні, ми рушаємо далі у невідомість нашого сьогодення.
Поважна пані лягушка
... живе десь у чорній річці поважна пані лягушка. Вона вже дуже стара, і великотовстенна ( розміром з молоду качку ). Так довго і так поважновелико вона змогла прожити завдяки подяці. Кожного дня вона виказувала подяку всесвіту за все те життя , що ії оточувало і точилось у неї всередині. У всьому білому світі ви не знайдете більш вдячної лягушки.
От і тепер надвечір вона вилізла на лист своєї улюбленої кувшинки, оперлась на шмат камишу, піднесши до гори свою здобич і сповнений поважності погляд, почала тихо просебе дякувати всесвіту .....
... живе десь у чорній річці поважна пані лягушка. Вона вже дуже стара, і великотовстенна ( розміром з молоду качку ). Так довго і так поважновелико вона змогла прожити завдяки подяці. Кожного дня вона виказувала подяку всесвіту за все те життя , що ії оточувало і точилось у неї всередині. У всьому білому світі ви не знайдете більш вдячної лягушки.
От і тепер надвечір вона вилізла на лист своєї улюбленої кувшинки, оперлась на шмат камишу, піднесши до гори свою здобич і сповнений поважності погляд, почала тихо просебе дякувати всесвіту .....
Той що наводить чари.
Створіння дике, живе десь глибоко у темряві. Зачаровує і лякає.
Може оселитись десь у покинутому куточку нашої душі поруч із образами, гнівом і біллю, або затоварищувати із лицемірством і брехнею. Може заповзти у наше серце і кромсати там все прекрасне. Може стати частиною нашого розуму і перетворити життя у самодурне марево.
Створіння дике, живе десь глибоко у темряві. Зачаровує і лякає.
Може оселитись десь у покинутому куточку нашої душі поруч із образами, гнівом і біллю, або затоварищувати із лицемірством і брехнею. Може заповзти у наше серце і кромсати там все прекрасне. Може стати частиною нашого розуму і перетворити життя у самодурне марево.
Та боїться це створіння любові, добра, правди і життерадісності, тому і ховаеться у темряві бо до світла не звикло.
