Спеціально для виставки Future Perfect я створила серію анімаційних фотографій, проілюструвавши моє особисте розуміння прогресу як історії-фантазії.
Я використала Львівський завод РЕМА в якості ідеальної локації - це простір, частина якого зазнає джентрифікації, а великі площі знаходяться у занедбаному стані й зараз нікому не потрібні. Для того аби оживити це місце я запросила молодих акторок з Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки, які постають перед глядачем у списаному театральному реквізиті, особисто підібраному мною. Акторки грають ролі привидів, які знайшли своє місце на покинутому заводі та граються з непотрібним обладнанням.
Таким чином, "живі" рухомі фігури актрис на "мертвому" фоні корпусів і дворів заводу є метафорою прогресу: на відміну від монотонної чисельності верстатів, деталей і машин, вони єдиний живий елемент, що розвивається та має бажання бути чарівними і ставати краще, хоча б для самих себе. Отже, ідеальне майбутнє за красою.

За підтримки Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки