Iryna Yeroshko's profile
Second Home: Chris Loux
Другий Дім - це проект українського фотографа Ірини Єрошко про імігрантів, які переїхали із добре розвинутих країн, в більшості із США, аби жити і працювати в Україні. 
З моменту здобуття Україною незалежності  у 1991 році показник чистої міграції був негативним. Це означає, що більша кількість людей залишає країну, а ніж прибуває. У 2012 році за оцінками Міжнародної організації з міграції Україна стоїть на 99-му місці серед 192 із 0.08 емігрантів на 1000 осіб. Проект має ціль з'ясувати, чому люди приїзджають здалеку, щоб жити в Україні, в той час як інші хочуть виїхати.
 
FIND ENGLISH TRANSLATION BELOW
 
З Крісом ми знайомі вже 5 років, і розповісти в одній статті його історію приїзду і переїзду в Україну протяжністю в 5 років буде надзвичайно складно. Хоча він і не прожив в Україні більше 3 років (одна з умов проекту), я абсолютно спокійно залучую його в цей проект, оскільки таку любов і посвяченість Україні не часто зустрінеш.
Сам будучи зі штату Арканзас, Кріс співпацював із міжнародною християнською організацією Josiah Venture з 2010 року.
Після розпаду Радянського Союзу, американські місіонери почали приїзжати у колишні комуністичні країни аби дізнатися більше про людей, які там живуть, поширювати християнство і ділитися ресурсами, які не були доступні раніше в Союзі. Josiah Venture була частиною цього руху, і їхню історію ви можете прочитати за цим посиланням. Однією з їхніх стратегій є партнерство з місцевими церквами у Центральній та Східній Європі і організація різної діяльності при них, як наприклад спорт, музика і літні табори. У кожній країні Josiah Venture має команду співробітників, і два тижні тому Кріс прилетів зі Штатів, аби працювати з українською командою у Львові два роки.
"Я дуже люблю історію своєї першої подорожі в Україну. Чесно кажучи, до того моменту я не знав, де знаходилась
Україна на мапі. Моя церква у Штатах відправляла команду до України щоб допомагати організовувати англомовний табір.Мій сусід по кімнаті був лідером цієї команди, але за місяць до поїздки він сказав мені, що не зможе поїхати, і
попросив замінити його. До того я ніколи не був за кордоном, навіть не мав паспорту, і вважав, що я - це
остання людина на цю роль. Та все ж, подумавши, що нічого поганого не станеться, я вирішив поїхати, і після
цього все змінилось. Я відчув українську культуру, побачив людей, і мені надзвичайно сподобалось бути в Україні і в
таборі."
 
"Після англомовного табру я повернувся в Америку, і запитав керівництво свої церкви, чи міг би я очолити команду
місіонерів наступного року. Через рік я знову поїхав в Україну і отримав ще один чудовий досвід. Після цієї поїздки я переїхав з Арканзасу в Даллас, штат Техас, на навчання в семінарії. Я собі подумав: "Ну все, у мене розпочався новий етап, зараз треба зосередитись на навчанні". Але Україна не виходила з моєї голови, тому наступного літа я повернувся на вже на три місяці. Після цього я повертався тричі на все літо, щоб працювати з Josiah Venture."
"Влітку ми проводимо декілька таборів, і після закінчення табору у лідерів є можливість зупинитися вдома у табірників. Коли ти спиш на дивані, тебе годує сім'я, розпитує про усілякі речі - ти можеш відчути спражню українську культуру."
 
"Під час місіонерського тренінгу нас вчать, що за кордоном немає поганого, там є "по-іншому". Я стараюсь шукати хороші речі - коли мене приймає сім'я, я ціную те, що вона піклується про мої потреби. В Америці рідко коли хто
приймає гостей декілька днів, бо ми цінуємо своїм особистим простором".
 
"Під час своєї першої поїздки я відчув моментальний зв'язок з українцями. Вони дуже виразні, дуже товариські, і
нагадують мені Арканзас. В Америці люди звисока дивляться на мій штат. Ми завжди передостанні у сфері освіти, спорту, тощо. Дехто вважає, що на півдні люди досі ходять без взуття і одружуються на  своїх двоюродних братах та
сестрах. І я бачу, що Україна - це теж аутсайдер. Багато людей недооцінюють її". Тату орла на руці Кріса - символ
Арканзасу.
"Я знаю, що мене чекають випробування, одне з них це мова, але я відчуваю, що готовий до них. Світ наповнений
надзвичайними культурами, які дають нам змогу вчитись і пізнавати себе краще. Це прекрасна можливість, яку не достатньо багато людей використовують."
 
"Багато моїх родичів і друзів підтримали моє рішення стосовно переїзду, не зважаючи на конфлікт на сході, тому що вони знали моє захоплення Україною і, що більш важливо, Божий поклик. Якби я не зробив цей крок, і не переїхав сюди - я б шкодував про це все життя".
 
Ви можете слідкувати за новинами Кріса у його блозі.
Текс і фото: Ірина Єрошко
ENGLISH
 
Second Home is a photography project of an aspiring Ukrainian photographer Iryna Yeroshko about immigrants from well-developed countries, mostly the United States, who came to live and serve in Ukraine permanently. Since Ukraine's independence in 1991, the net migration rate has been negative, which means that there are more people leaving the country, than entering it. According to 2012 estimates by International Organization of Migration, Ukraine stands on 99th place among 192 with 0.08 emigrants per 1000 persons. The project aims to discover why people come to live in Ukraine, while others want to move out.
 
I have known Chris Loux  for 5 years, and it's not an easy task to share his fascinating 5-year-long story of coming and moving to Ukraine in a short article. Even though he hasn't lived here for more than three years, I don't feel guilty for including Chris in the project while such love and commitment to Ukraine is rare to find.
A native of Arkansas state, Chris has been continiously working with international Christian organization Josiah Venture on various projects since 2010. After the Soviet Union collapsed, American missioners started coming to the former communist countries in order to spread Christianity as well as to learn more about that part of the world, and help with the resources that were not available to former soviet states. Josiah Venture was part of that movement and you can read about their history here. One of their strategies is to partner with local churches in Central and Eastern Europe and do various ministries together, including sport, summer camps and music. In each country there is a team that represents and serves as a part of Josiah Venture, and several weeks ago Chris lended in Lviv, Ukraine, to join such team for two years. 
"I love the story of how I came to Ukraine for the first time. Honestly, before that I couldn’t pin Ukraine on a map. My church was going to Ukraine to be a part of the English camp in the summer of 2010 (organized by Josiah Venture -ed.). My roommate was leading a team  for that camp, but a month before he realized he couldn’t go. So he asked me to lead in his place. I had never been overseas, I didn’t even have a passport. I thought I am the last person to fill this role. But I took a chance and was able to go, and this changed everything for me. I got to experience Ukrainian culture, meet Ukrainian people and I just fell in love. I absolutely loved being there and being at the camp".
"After I came back from English camp to the U.S. I knew I wanted to return to Ukraine, so I approached the leaders of my church and asked if I could take another team next summer. I went back and had another wonderful experience. After that trip I moved away from my home to Dallas, Texas, to study at the seminary. I thought “Ok, those experiences were nice, but now I have this new season of life, so I have to focus on that. But during my first semester at school I couldn’t get Ukraine out of my mind. So next summer I returned not just for one camp but for the whole summer. After that I was coming back for the next three summers serving with Josiah Venture".

"During the summer we host a number of camps. After the camps the camp leaders are given the opportunity to stay with some campers at their homes. This way you get to experience real culture because you observe the way people live, you sleep on a coach, a family makes food for you, asks questions".

"On our missionary training we are taught that “things (overseas-ed.) are not wrong, they are different”. In every culture there are things that are different. I’m looking for things that are good – with homestays I appreciate that these families are taking care of my needs – it’s not common for Americans to host people for several days, because we value our private space".
 
"On my first trip to Ukraine after my first interaction with Ukrainians I felt instantly connected. Ukrainians are very expressive, very gregarious, and they remind me of Arkansas. In the U.S. people look down at Arkansas. We’re always next to last in education, in sport etc. Some people still think that in the south people don’t wear shoes and marry their cousins. And I see that Ukraine is an underdog too. Many people underestimate it".

I know there will be challenges like language, and I feel that I’m ready for them. The world is full of fascinating cultures and they allow us to learn more things about the world and ourselves. It is a great opportunity not enough people take".
 
"I received a lot of support from friends and family over my desicion to move to Ukraine. Of course they are worried because of current crisis in the east, but they also know my heart for Ukraine and, most importantly, that it's a God's call.
If I hadn't taken this next step to move to Ukraine - I would regret it for the rest of my life".
 
You can follow Chris' updated on his life and ministry in Ukraine here.
Text and photography by Iryna Yeroshko.
Second Home: Chris Loux
1
218
0
Published:
Iryna Yeroshko's profile
Iryna Yeroshko

Second Home: Chris Loux

Second Home is a photography project about immigrants from well-developed countries, mostly the United States, who came to live and serve in Ukra Read More

1
218
0
Published: