Script Writing
Services of a professional screenwriter-playwright of the highest category!
Complete higher education at the Sumy Technological Institute.
Literary achievements:
- The story "The Dog" was included in the modern Ukrainian anthology
of literature "Hiking through a snowy pass". (Kyiv)
of literature "Hiking through a snowy pass". (Kyiv)
- The novel "The Free Witch" won the competition "The First Book
author" (Kyiv). Published in 2017.
author" (Kyiv). Published in 2017.
- A number of victories in city and regional literature competitions.
- "Strelbuk" publishing house published the e-book "Why people
no longer fly" https://www.yakaboo.ua/ua/chomu-ljudi-bil-shene-litajut.html (excerpt below, you can view and read
free)
no longer fly" https://www.yakaboo.ua/ua/chomu-ljudi-bil-shene-litajut.html (excerpt below, you can view and read
free)
- The author and presenter of the theatrical and improvisational game "Play Kanto"
- Filming on regional television as a practicing psychologist
- Filming in the program "Ukraine Speaks"
- Currently, I work as a chief scriptwriter in the production studio "Kemenkhan Cinema studio", I lead several projects of our clients.
Professional and personal qualities:
Work capacity, systematic thinking
High speed and quality of work
Responsibility
Stress resistance, sensitivity
Ability to quickly analyze information and find solutions
Ability to listen to the interlocutor and find compromise solutions
Able to work in a team to achieve set goals
I learn easily and quickly, capable of self-study.
Work capacity, systematic thinking
High speed and quality of work
Responsibility
Stress resistance, sensitivity
Ability to quickly analyze information and find solutions
Ability to listen to the interlocutor and find compromise solutions
Able to work in a team to achieve set goals
I learn easily and quickly, capable of self-study.
Languages
Ukrainian - perfect
Russian - perfect
English - I understand
Ukrainian - perfect
Russian - perfect
English - I understand
Delight
Writing (professional)
Psychology
Philosophy
Esoteric
Martial arts (wu-shu)
Cynology
I am also interested in politics, aquarium science.
Writing (professional)
Psychology
Philosophy
Esoteric
Martial arts (wu-shu)
Cynology
I am also interested in politics, aquarium science.
Some of my short literary works:
Who am I? What story do I wish to tell?...
In a brief moment, flesh miraculously adorned,
I am the bodiless Spirit, a dweller of the Skies,
A product of another's mind, desires not my own.
Some mortals perceive me as divine at times...
Errors are part of being human, so it's been said.
No, I'm not a god! Though, I won't argue the point,
For earthly judgments, I am willing to undertake!
***
Love. How does it begin? Does it reside within us from the start? Does it slumber until a catalyst emerges – like a dormant soul of love? Or perhaps, are we the carriers, existing within its embrace? Maybe, through US, it senses the world, multiplies like flowers through pollen carried by bees? Don't they sting the heart often, yet also feed the soul with sweet honey?...
Late autumn. This season is mournfully named. The sky is shrouded in an impenetrable gray veil. The damp path in the old park. On it sits a man, cloaked in somber quietude, wearing a gray coat. Neither wind nor rain. Silent trees have mournfully shed their dark branches. Lawns and asphalt, along with puddles, are buried beneath a kaleidoscope of colorful rainbow leaves. But even that exudes a melancholic gray.
A poignant smile plays on the man's face. Was he lonely? Probably, like most people. Maybe, he pondered about loneliness and love. Perhaps, about what he lives for. Perhaps, about life itself, its meaning, and how it, like this day, won't end but will imperceptibly pass. Dissolve into darkness without sun, without a radiant sunset, without anything.
She walked, eyes downcast, along the path covered with puddles and yellow-red leaves. She moved at a leisurely pace, as if fearing to crush the colorful carpet beneath her shoes. Her hands were tucked into the pockets of a checkered coat to shield them from the dampness. Was she enchanting? Undoubtedly! Just like all women. Was she lonely?..
Did the man have time to think about this? Most likely, no. At first, he didn't even notice her. And she, too, didn't pay him any attention. Both were engrossed in their own worlds, lost in empty thoughts about nothing. But when HE saw HER... Something pricked at his heart, making it beat faster and, afterward, he couldn't think anymore. He didn't want to, as the gray world suddenly vanished. He longed to say something, to make HER smile! To shatter into a million worlds, to disappear, to light up the dawn just to witness her smile, hear her voice, fill her life with joy.
Love. How does it begin? With an elusive image? A gaze? A voice? A stride? A touch? Or maybe, like this, with HIM following and gathering courage to give HIMSELF completely in a moment, through the first words? Or with a cup of coffee and cheerful conversation? Or perhaps, with silence by the fireplace and a prolonged look? When words hinder, and you're in no rush because you understand that you have time... When, like these two, you realize you've done the most important thing and now savor the moment. A moment as long as a lifetime. When everything around gains meaning, when your "surroundings" hold your hand, and everything else seems small and inconsequential. When luck strikes, and you find what everyone dreams of. When you meet love.
***Кохання. З чого воно починається? Чи живе в нас від початку? Спить, доки не з’явиться каталізатор – таке ж спляче кохання-душа? А може, це ми, маленькі носії, що існують у його лоні? Можливо, саме завдяки НАМ ВОНО відчуває навколишнє, множиться, наче квіти через пилок, що розносять бджоли? Хіба не вони так часто жалять серце, але й напоюють солодким медом душу?..
Пізня осінь. Таку пору називають сумовитою. Затягнене непробивною сірою паволокою небо. Вогка лава у старому парку. На ній сидить сповнений тихим сумом чоловік у сірому плащі. Ні вітру, ні дощу. Мовчазні дерева похмуро поопускали темне гілля. Газони й асфальт разом із калюжами поховані під різнобарвно-веселковим листям. Але й воно віддає сльотаво-сірим.
На обличчі чоловіка щемлива посмішка. Чи був він самотнім? Імовірно, як і більшість людей. Можливо, він розмірковував саме про самотність і про кохання. Можливо, про те, заради чого живе. Можливо, про саме життя, його сенс і що воно, як цей день, не закінчиться, а непомітно мине. Розчиниться в пітьмі без сонця, без яскравого заходу, без нічого.
Вона йшла, дивлячись під ноги, по доріжці, вкритій калюжами та жовто-червоним листям. Неспішно пливла, наче боялася прим’яти черевичками барвисту ковдру. Сховала від сирості руки в кишенях картатого пальта. Чи була вона чарівною? Безперечно! Як і всі жінки. Чи була самотньою?..
Чи встиг про це подумати чоловік? Скоріше за все – ні. Спочатку він її навіть не помітив. Як не звернула на нього уваги й вона. Обидва були зайняті порпанням у власному світі й порожніми роздумами над нічим. Але коли ВІН побачив ЇЇ… Щось кольнуло в серці, змушуючи його забитися часто-часто, а після цього думати чоловік уже не встигав. Не хотів, бо сірий світ раптово зник. Захотілось утнути щось, аби розсмішити ЇЇ! Розбитися на мільйон світів, зникнути, запалати світанком, аби побачити її посмішку, почути її голос, наповнити її життя радістю.
Кохання. З чого воно починається? З невловимого образу? З погляду? З голосу? З ходи? З дотику? Або ось так, із того, що ВІН іде слідом і збирає рішучість, аби за мить, із перших слів віддати ЇЙ усього себе? Або з філіжанки кави й веселої розмови? А може, з мовчання біля каміна й довгого погляду? Коли слова заважають і ти нікуди не поспішаєш, бо розумієш, що встиг… Коли, як і ці двоє, розумієш, що зробив найголовніше і тепер насолоджуєшся миттю. Миттю, довжиною в життя. Коли все навколо набуває змісту, коли твоє «навколо» тримає тебе за руку, а все інше здається дрібним і несуттєвим. Коли щастить і знаходиш те, про що мріють усі. Коли зустрічаєш кохання.
Video of work that was created according to our scenarios:
Plots Minecraft
